03
вересня 1941 року була проведена перша бойова операція Холминського
винищувального батальйону на трасі
Чернігів – Новгород-Сіверський. Група в кількості 10 чоловік, під
командуванням командира взводу Андрія Якимовича Носа, знищила ворожу
автоцистерну і шість ворожих солдатів.
Відзначилися :
Нос Андрій Якимович – начальник штабу винищувального батальйону,
Дерев’янко
Геннадій Огейович –
розвідник
батальйону,
Єременко Михайло Демидович – боєць батальйону ( голова Холминської сільради 1941р.)
Шутько Петро Степанович – боєць батальйону (секретар підпільного райкому комсомолу 1941
р.)
Моложон Григорій М. – боєць батальйону,
Величко С. – боєць батальйону.
05 вересня 1941
року
проведена друга бойова операція Холминського
винищувального батальйону на трасі Чернігів – Новгород-Сіверський. Група під
командуванням командира взводу Андрія Якимовича Носа атакувала ворожу легкову автомашину.
Знищено три ворожі офіцери і шофер.
Отримано трофеї: три пістолети парабелум та
автомат.
21
жовтня 1941 року група під командуванням командира взводу обласного загону
Сидора Романовича Громенка виконала триденний рейд в район Козилівка –
Авдіївка. За селом Адіївка атакували ворожу автомашину з причепом. Обслуга
транспорту була знищена, транспорт спалено.
Відзначилися :
Громенко Сидір Романович – комвзводу обласного загону (член підпільного бюро
обкому 1941р.)
Биховський Григорій Б. – кулеметник
загону ім. Сталіна (голова ТСО авіахіму
району в 1941році) ,
Бондаренко Сергій Іванович – кулеметник
загону ім. Сталіна (бухгалтер райспоживспілки в 1941році),
Шутько Петро Степанович – боєць загону ім.
Сталіна.
25 жовтня 1941
року
розвідгрупа під командуванням командира
другого взводу партизанського загону ім. Сталіна Самокиша Григорія О. виконувала завдання в районі Старої Гутки. За селом Радомка влаштували засідку на
побачений вантажний автомобіль
противника. Атакували. Зав’язався бій. До ворожого підрозділу прибуло
підкріплення. Партизанам вдалося відійти без втрат. На зворотньому шляху знищили
німецький склад у хуторі Славина.
Відзначилися :
Мусієнко Петро Кирилович – кулеметник партизанського загону ім. Сталіна,
Верхулевський Федір М. – розвідник
партизанського загону ім. Сталіна.
На початку листопада 1941 року боєць Холминського партизанського загону
Клавдія Маркова, яка до війни працювала медсестрою Червонохутірської дитячої
колонії, та розвідник Перелюбського
партизанського загону Андрій Важенцов проводили розвідку в районі села
Козилівка. Вдаючи з себе двох
наречених, вони визначали кількість та напрямки руху ворожих підрозділів у
районі, добре відомому Клавдії. На
дорозі їх настигла німецька поліцейська група, яка вантажівкою везла декілька
затриманих людей. «Молодят» разом з
іншими повезли в Козилівку. Під час руху Клавдія намагалася позбавитися
агітаційних листівок, та німецький офіцер побачив, як полетіли захоплені вітром
папірці. Розвідники постали на межі провалу. Раптом їх заспокоїв старенький
дідусь: «Дайте мені решту. Вам ще жити і боротися потрібно…»
Цю відважну людину з Козилівки, Андрія
Макаровича Устименка, гестапівський офіцер розстріляв. Розвідникам Клавдії
Марковій та Андрію Важенцову вдалося вижити і повернутися в загін з важливими
розвідданими.
26
листопада 1941 року партизанські розвідники затримали підводу з двома
чолові-ками. Механік Крисківського спиртового заводу Титаренко і
апаратник-ректифікатор направлялися в Холми на спиртовий завод за наказом
Новгород-Сіверського коменданта. Їх завданням було взяти деталі, яких не вистачало
для запуску крисківського заводу. Механіка партизани стратили, а напарника
використали для нападу на Криски.
Наступного дня командир партизанського загону ім. Сталіна
Водоп’ян Іван Іванович
повів на
Криски взвод обласного загону під командуванням Громенка Сидора Романовича. Під
час нападу на спиртовий завод невеликий гарнізон охорони був роззброєний. При
відході партизани підірвали котельню.
Відзначилися бійці взводу Громенка,
привезли 6 діжок спирту по 400 літрів кожна.
30 листопада 1941
року
партизанські загони під загальним командуванням О.Ф.Федорова вийшли на
підтримку Перелюбського партизанського загону. Загін Балабая вів бій, був
оточений німецькими поліцейськими частинами. Готувалася облава по його
знищенню. В ніч з 1 на 2 листопада партизанські загони вдарили по противнику
в селі Погорільці. Окремі групи
обстріляли дві школи і будинки, в яких розташувалися німці. Спалили церкву, в
якій знаходилася ворожа база і караул. Підірвали склад пального. Знищена значна
частина гарнізону противника.
У Рейментарівські ліси повернулися разом з
Перелюбським загоном ім.Чапаєва.
Під час бою загинув розвідник Андрій
Важенцов ( авт. вирвався з рук карателів у Козилівці разом з Клавою Марковою),
три бійці отримали поранення.
Відзначилися:
взвод Лукомінського Григорія Олексійовича
– командир взводу загону ім.Сталіна ( заступник редактора районної газети, на
початок війни редактор Понорницької газети, в перші дні пішов на фронт, вийшов
з оточення, прийшов у партизани),
Черкасов Анатолій – сапер загону ім. Сталіна,
Биховський Григорій Б. – кулеметник
загону ім. Сталіна,
Кучер Сергій Іванович – старшина
партизанського загону ім. Сталіна ( директор Холминської МТС 1941 р.), член підпілля 1941 р. ,
Логінов Василь – боєць взводу
партизанського загону ім. Сталіна ( вийшов з оточення, під Холмами потрапив до партизанів),
Кравченко Іван Тимофійович – боєць партизанського загону ім. Сталіна (
заступник голови райвиконкому 1941 р.),
Ковтун Арсентій І. – боєць партизанського загону
ім.Сталіна (депутат райради 1941р.),
Зозуля Мотрона Іванівна – розвідниця,
боєць партизанського загону ім. Сталіна (
помічник секретаря райкому партії 1941 р.),
Мусієнко
Петро Кирилович – боєць
партизанського
загону ім. Сталіна (з групи Г. Самокиша),
Помаз Василь – розвідник партизанського
загону ім. Сталіна.
Немає коментарів:
Дописати коментар