1950 рік

     У січні 1950 року в районі проведено укрупнення  сільгоспвиробників – 35 дрібних артілей об’єднано в 16 колгоспів. Холминський колгосп ім. Леніна перейменовано у колгосп ім. Ворошилова.

     Почалося запровадження  нових сільськогосподарських культур. Серед них –  багаторічна трав'яниста рослина кок-сагиз, який містив каучуконосні властивості; чумиза – зернова культура, одна з найстаріших хлібних культур Східної Азії.

     Районна  газета друкує перше попередження про нове «злодіяння американських імперіалістів» – колорадського жука.

    У жовтні 1950 року колгосп «Червоний маяк» придбав півторатонну автомашину ГАЗ-АА (полуторка). Це була перша  вантажівка, яка з’явилася у селищі.

     Однією з форм роботи сталінської пропагандистської машини було соціалістичне змагання. Компартія намагалася охопити соцзмаганням якнайбільше сільських трудівників. Змагалися між собою області, райони, МТС, колгоспи, бригади, ланки, ферми, окремі трудівники. На місцях намагалися будь-що мати в колгоспі своїх рекордсменів, героїв. Тому їм створювали “тепличні умови”, вдавалися до приписок. Значна частина цих “передовиків” була штучним витвором пропагандистської машини. Переможців визначали заздалегідь. Їх виробничі показники “підкручували”, “намолочували” і т.д. Так  дійсно  окремі ланки, бригади збирали високі врожаї, а колгоспи залишалися відсталими.

     У січні 1950-го у колгоспі «Червоний маяк» брали зобов’язання у соцзмаганні ланкові Самійленко Настя Василівна – по вирощуванню конопель, кукурудзи,чумизи; Параска Тимофіївна Шевченко – по вирощуванню чумизи; Щербак Ганна – по вирощуванню картоплі; Сидорець Василь Федосович – по ремонту моторів.

     Колгосп ім. Ворошилова відзначав кращих: по ремонту  сільгосптехніки – коваля Івана Никифоренка, ремонтників Кубрака Юхима та Авдієвського Сильвестра; кращого конюха року Василя Максименка; колгоспників  ланки Кубрак Наталії – косарів Кубрак Агафію, Корх Палажку, Кубрак Марію, в’язальниць  Омеляненко Катерину,  Кубрак Харитину,  Корх Килину,. Корх Марію.

    На осінніх роботах по збиранню врожаю картоплі відзначилися Нагорна Ганна, Єременко Горпина, Щербак Хима, Гладченко Ганна. На перевезенні  картоплі на спиртозавод передовими були транспортні бригади Захарченко Віри та Кубрак Фені: возії Ворона Марія, Махнітко Поля, Верхулевська Галя, Бишок Віра; транспортна бригада І.Кубрак: возії Єременко Степанида, Литвин Ганна, Дорошко Фросина. Найкраще скиртували солому Осипенко Корній, Іллюченко Іван, Кулик Іван, Кубрак Юхим.

    На будівництві свинарника і вівчарника відзначено майстрів будівельної бригади: Черниша Миколу, Литвина Архипа, Гладченка Семена та Гладченка Степана.

                                          Фото О.М.Єременка. На будівництві свинарника

***

      1950 року значні зміни відбулися у Холминській МТС.

      Закінчено будівництво і пущено в експлуатацію власну електростанцію потужністю 45кВт. Газета «Соціалістичним шляхом» пише: «…Струм уже рухає металообрізні станки, освітлюються приміщення МТС. Частина електроенергії подається на освітлення хат колгоспників».

1949 рік

      У перші післявоєнні роки був відмінений призив до армії. Юнаки призивалися не до війська, а направлялися  «вчитися»  до ФЗН (фабрично-заводське навчання ). Молодь призивного віку мала трудитися на шахтах Донецької та Луганської областей. Для Холмів роком масового набору до ФЗН  став 1949 рік. Ухиляння  від такого типу призиву до школи потрапляло під кримінальну відповідальність з позбавленням волі до одного року в трудових колоніях. Місцева газета «Соціалістичним шляхом», у свою чергу, переповнювалася замітками про тих,  хто з великим «піднесенням» і «бажанням»  записувався до таких шкіл.

***

     Сільська рада набувала уже розмірів управлінської структури: голова Холминської сільської ради Мелашенко  Григорій Іванович, секретар сільської ради Панченко Ольга Іллівна, діловод Єременко Микола Корнійович, військовий облік – Синявська Марія Максимівна. З 1949 року запрацював  колгоспний ринок, і у сільській раді було засновано посаду зборщик колгоспного ринку. Цю посаду обіймав  Кошкін Давид Йосипович. Збираючи податки  за торгівлю, за сумісництвом, він мав також рубати дрова для опалення сільради.

***

      Райконтору зв’язку у 1949 році  очолила  І.Ткачик. Райконтора мала  поштове відділення, відділення телефонного зв’язку та радіо. Телефонний зв'язок забезпечували телефоністки, які цілодобово працювали на комутаторі. Щоб зателефонувати, потрібно крутити ручку індуктора на телефонному апараті, назвати номер абонента, за отриманою назвою або номером телефоніст виконував комутацію абонентів шляхом з'єднання штекера проводу одного абонента з гніздом (номером) іншого.

   Фото О.М.Єременка: телефоністка Холминської телефонної станції

    

Девушка, здравствуйте, как вас звать? Тома?

Семьдесят вторая, жду, дыханье затая,

Быть не может, повторите, я уверен, дома,

А, вот уже ответили: « Ну, здравствуй. Это я.»

( Пісня Володимира Висоцького «Ноль семь»).

***

      У 1949 році суворо діяв закон 1940 року «Про перехід на восьмигодинний робочий день, на семиденний робочий тиждень і про заборону самовільного виходу робітників і службовців з підприємств і установ». Робочий тиждень мав тривати 48 годин при шести робочих днях з одним вихідним у неділю. За запізнення на роботу, прогули і самовільне залишення роботи було встановлено кримінальну відповідальність ( скасована  лише у 1956 році).