«Острів» Холми

     Перші згадки про Холми належать до ХVII століття. У цей час територія, на якій згодом виникло поселення, входила до Домислинської волості Чернігівського повіту і  перебувала під владою  Московської держави. Сама ж територія була лісиста і розділена річками на численні острови. Такі «острови» надавалися у володіння боярським дітям за службу. Чи були на «островах» поселення, точно не відомо, але відомо, що  «островом» Холми володів боярський син (дрібний феодал) Василь Чудинов або Філіп Голіков.

     Отже, перші спогади про Холми як про «острів» датуються початком 1600-х років. Разом з «островом» Холми згадуються і «острови» Сядрин, Стопилин, Турець.

     Щодо інших відомостей, то звернемося до старописання:

     «Містечко, оточене лісом, на транспортній дорозі в 33 верстах від Сосниці.

Гетьманщина або Військо Запорозьке – українська козацька держава (на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля)

       Черговий прояв свідчення власності на село Холми з’являється у 1672 році – село значиться у власності Василя Дунін-Борковського. Щодо переходу Холмів у власність Василя Дунін-Борковського, то звернемося до старописання. В ньому зазначено, що прикладу того, щоб такі значні маєтки дарували військовому товаришу не видно. Тут зазначається, що, вочевидь, Холмами вже володів його батько Каспар Борковський, «комісар і комірник литовський», вбитий козаками Богдана Хмельницького у 1648 році. Та і у 1672 році гетьман Іван Самойлович надає Василю Дунін-Борковському саме підтверджувальний універсал на власність. А вже у 1674 році даний універсал затверджено царською грамотою. Очевидним стає те, що протягом  трьох років (до 1648 року)  Холми перейшли від Киселів до Борковських. Але в часи визвольної війни ( період 1648 – 1657 років – повстання під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель) Холми, швидше за все, мали статус вільного (козацького) військового села.

Василь Дунін-Борковський (1640–1702)

     Найвідомішим представником роду Дунін-Борковських був Василь Дунін-Борковський – чернігівський полковник, генеральний обозний, граф Священної Римської Імперії, людина, що організувала змову проти гетьмана Івана Самойловича і сприяла у 1687 році приходу до влади гетьмана Івана Мазепи.

     Василь Касперович після Андрусівського перемир’я  1667 року прийняв православ’я і вступив на козацьку службу. З 1672 по 1687 роки був чернігівським полковником, а пізніше – генеральним обозним. Відзначався надзвичайними  багатствами та скупістю.

     Після арешту Самойловича новим гетьманом обрали Івана Мазепу. Існує легенда, що московський вельможа Голіцин запропонував Василю  Борковському гетьманську булаву за 10 тисяч червінців, але той був дуже скупим і відмовився. Гетьманом обрали  Мазепу, який вручив князю Голіцину 10 тисяч червінців, позичених у генерального обозного  Борковського, та ще дав князю три пуди срібного посуду ціною 5 тисяч карбованців. Легенда, але  характерно, що одним з перших універсалів від 5 жовтня 1687 року гетьман Мазепа надає  Борковському багато сіл, певно, за те, що той уступив йому гетьманство.

Село Ченчики

Рихлівський монастир

      Після смерті Василя Дуніна-Борковського його друга дружина Марія Степанівна 28 вересня 1702 року передала млин з хатою Пустинно-Рихлівському монастирю – це було майбутнє село Ченчики.

     Свято-Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир знаходиться в селі Рихли  Коропського району Чернігівської області. Уже наприкінці XVI століття в цій лісовій пустині стояла дерев'яна церква, і в майбутньому біля неї з'явилась чудотворна ікона Святителя Миколая, надіслана Богом  для укріплення віри українського народу. Вона стала одним з центрів православ'я на Чернігівській землі, яку Московія змушена була повернути до складу Київської митрополії після Деулінського перемир'я 1618 року.   

Андрій Васильович Дунін-Борковський

      На початку XVIII століття Холмами володів  бунчуковий товариш Андрій Васильович Дунін- Борковський, приблизно до 1744 року. Андрій був сином Василя Дунін-Борковсь-кого і Анастасії Фомівни Тризни (перша дружина Борковського).

      У 1711 році в Чернігові та північних селах поширилася чума. Багато населення вимерло. Так на 1730 рік у селі Холми було 58 селянських та козацьких дворів. Згодом козаки все більше потрапляли в залежність від землеробства і ставали підданими.

Михайло Васильович Дунін-Борковський

     Після правління Андрія Васильовича Дунін-Борковського, приблизно з 1743 року, село  належало вже його братові Михайлу Васильовичу.

     З опису Новгород-Сіверського намісництва: « Село Холми – володіння підкоморія Михайла Борковського – від Козилівки – в 5, від Понорниці – в 25, від села Камки – в 3 верстах. Положення має в лісових угіддях на рівному місці, над протоком, на путівці. Лісу тут будівельного і дров’яного багато, землі орної і сінокісної мало. В тому селі церква дерев’яна – 1, священиків – 2, вдова священицька – 1».

    ( Підкоморія – у Королівстві Польському суддя за спорами про межі маєтків у підкоморських судах. Посада була досить престижною, її обіймали представники  шляхетських родів.)

Михайло Андрійович Дунін-Борковський

               

     Після правління Михайла Васильовича Дунін-Борковського село Холми перейшло до його племінника Михайла (сина Андрія Васильовича Дунін-Борковського).

      За румянцевським описом Малоросії: « у 1766 році селом Холми володів бунчуковий товариш Михайло Андрійович Борковський ( народж до 1742 року – помер до 1783 року)».

      За сповідними записами у 1770 році число прихожан храму архангела Михаїла: 641 чоловік і 626 жінок. По громадських відомостях показували у Холмах 96 виборних козаків окрім посполитих.  Найбільше тримається серед ремесел у селі кушнірське ремесло.

( Кушнірство — традиційне українське ремесло, яке включало вичинку шкіри з хутром і пошиття з неї різного одягу. З хутра українські кушніри шили численні види традиційного одягу — кожухи, кептарі, шапки тощо).

Михайло Михайлович Дунін-Борковський

     Після правління Михайла Андрійовича Дунін-Борковського, в кінці ХVІІІ століття село Холми перейшло до його сина.  Михайло Михайлович Дунін-Борковський був колезьким асесором ( Чиновник 8 класу, що прирівнювався до майора. Цей чин  цінувався дуже високо, і досягти його було нелегко навіть дворянину – як правило, потрібен університетський або ліцейський диплом). Пан особисто мешкав у Холмах. Він також  володів Радомкою, Камкою, Олешнею: « Нині тут немає жодного козака, всі піддані власника».

    По сповідних записах число прихожан церкви: « У 1790 році – 784 чоловіків і 777 жінок, у 1810 році – 953 чоловіки і  930 жінок, у 1830 році – 988 чоловіків і  993 жінки. Деякі добувають собі хліб виготовленням коліс, у попередній час був тут екіпажний заклад, але закритий. Ремесло слюсарне, столярне, кушнірське залишилося і годує деяких».

   У 1810 році в селі Холми проживало 763 особи селян і 5 осіб духовного звання. Панщина з трьох днів на тиждень збільшилася до 4-5 днів.

Смарагдовий слід Ярошевицьких

      Внаслідок поділу Малоросійської губернії на Чернігівську і Полтавську в 1802 році  село Холми увійшло до складу Чернігівської губернії. Повітовим центром лишилася Сосниця. На початку 1840-х років, після понад півторасотенного періоду правління Дунін-Борковських, селом Холми заволодів відставний гвардії-ротмістр Іван Леонтійович  Ярошевицький. На 1840 рік у Холмах налічувалося 189 селянських дворів і до  двох тисяч підданих, які перейшли до нового поміщика. Мешканці 41 двору мали по волу або коню, 59 дворів було без робочої худоби. У цей період на даній території Чернігівської губернії починає запроваджуватися цукрове виробництво і поміщик починає пристосовувати своє господарство під потреби ринку. До кінця XVIII сторіччя відомостей про ставок у Холмах немає: « Село Холми володіння підкоморія Михайла Борковського… на рівному місці, над протокою, на путівці».

Поміщиця Максимова

   

        Після смерті Леонтія Ярошевицького холминський  маєток у 1859 році перейшов у володіння його сестри  пані Максимової. В цей час у Холмах невдоволення селян від поміщицького гніту надзвичайно загострилося. Прихід не менше жорстокої поміщиці привів до початку селянського бунту. Про ці події в газеті Олександра Івановича Герцена «Колокол», від 15 січня 1860 року, було написано: « По смерти известного жестокостью и экипажным заведеним помещика села Холмова, Сосницкого уезда, Черниговской губернии, Ярошевицкого, вступила во владение имением этим его сестра г-жа. Максимова. Крестьяне стали просить ее об облегчении прежней незаконной барщины, дававшей им только одну неделю свободную, после двух недель барщины, и о введении недельной, т.е. чтобы одна из двух недель им принадлежала. Максимова отказала им и вызвала полицию в имение, которая раздражила своими мерами народ и вызвала своим донесением губернатору  чиновника его Полторацкого. Губернатор Шабельский, в свою очередь вызванный донесением Полторацкого в сопровождении жандармского полковника Шульговского, прибыл и вызвал батальйон солдат. Все было безуспешно.

Зальман Альфейович Епштейн

      У 1860-х роках розпочався затяжний процес розкріпачення. Вплив поміщиці Максимової з кожним роком зменшувався. Часи реформ завжди супроводжувалися певним спадом тієї галузі, яка реформувалася. Тож землеробство стало занепадати. На тлі перехідного періоду проявлялася діяльність різного роду махінаторів та аферистів. Так за дуже сумнівними обставинами Холми перейшли від Максимової до Теотоки, а в подальшому – орендаторам євреям.

      Розкріпачення сприяло росту найманої робочої сили для промисловців. Саме в цей час столичні промисловці розпочинають активно купувати поміщицькі землі, насаджуючи на тих територіях різноманітні виробництва. Територія Сосницького повіту, у тому числі і містечко Холми, потрапляють під інтереси представників  цукрової, лісопереробної та інших промислових галузей. Генерал-губернатор Чернігівський Олександр Григорович Строганов з 1858 по 1863 роки проводить  активну роботу по розвитку єврейських общин. Він висловлюється на користь рівності прав євреїв і активно іде назустріч культурним намаганням єврейських товариств у краї. Особливу нішу тут займають династії цукрозаводчиків Бродських, Епштейнів та інших.

Увага!!!

Відтепер на нашому блозі ми будемо розміщувати новини, події та іншу корисну інформацію про сучасні Холми.