«Острів» Холми

     Перші згадки про Холми належать до ХVII століття. У цей час територія, на якій згодом виникло поселення, входила до Домислинської волості Чернігівського повіту і  перебувала під владою  Московської держави. Сама ж територія була лісиста і розділена річками на численні острови. Такі «острови» надавалися у володіння боярським дітям за службу. Чи були на «островах» поселення, точно не відомо, але відомо, що  «островом» Холми володів боярський син (дрібний феодал) Василь Чудинов або Філіп Голіков.

     Отже, перші спогади про Холми як про «острів» датуються початком 1600-х років. Разом з «островом» Холми згадуються і «острови» Сядрин, Стопилин, Турець.

     Щодо інших відомостей, то звернемося до старописання:

     «Містечко, оточене лісом, на транспортній дорозі в 33 верстах від Сосниці.

    По назві, поселення не гетьманське, а дотатарське. В 6 верстах від Холмів є острів поміж Убіддю і Олешнею, покритий віковим лісом, названий святим. Народне повір’я пояснює назву острова тим, що тут жив святий відлюдник(пустельник). Оскільки ще у 1708 році бачимо «займище ( для млина ) в дубовій гряді на річці Убеді проти названого острова святого, а в грамоті 1689 року цей острів зветься «святий острів Ітурець (Итурецъ)», то очевидно, що народ жив тут задовго до 1600 року, а назва – Ітурець або Турець показує, що тут колись ловили турів. Ще особливість місцевості: між островом і Холмами розташоване на Убеді сільце Чєнци.

    Оскільки в жодних документах не значиться, щоб у гетьманський час ця місцевість належала монастирю, то можна уявити, що тут був монастир дотатарського періоду і перебування ченців пояснює те, що острів називали святим».

     Про монахів-відлюдників з острова Ітурець, що  під хутором Ченчики, у Холмах і досі існує багато билин. В одній з розмов Григорій Антонович Кузьменко розповідав: «Старі люди переповідали, наче монах-відлюдник на цьому острові лікував самого князя Володимира». Чи саме цього князя, чи іншого, та народні билини на порожньому місці не виникали. Отже, повертаючись до старописання, стає відомим, що на частині «островів» Домислинської волості були поселення.

      У 1609 році розпочалася русько-польська війна за території сучасної Росії, України і Білорусії. За 1610 – 1611 роки польські війська захопили всю Чернігівщину. Було знищено багато поселень і їхніх жителів. У Домислинській волості вціліло всього 2 поселення.

     У 1618 році, згідно з Деулінським договором між Руським царством і Річчю Посполитою, Чернігово-Сіверські землі перейшли до Речі Посполитої.

     У 1619 році землі поділилися на два повіти (уєзди): Чернігівський та Новгородський. Земельна політика короля Сигізмунда III протягом 1620-х років  продовжилася надаванням вільних земель межиріч по поділу на «острови». Починається роздача земель польській та українській шляхті на ленному праві, тобто у пожиттєву власність за виконання військової служби на користь верховного власника – короля. У спадок такі землі не передавалися.

     У березні 1623 року король підтверджує права Михайла Ясликовського на Охрімівщину (Охрамієвичі), додавши до неї «острови» Козонецький, Червовський і Холми. На цей час «острів» Холми вже  належав Андрієві Волку, все ж  Ясликовський у 1625 році  силою відібрав Холми у Волка. Через три роки, за рішенням королівського суду від 15 липня 1628 року, Холми були повернуті Андрієві Волку, збитки склали 300 злотих. 

     У цьому ж 1628 році «острів» Холми надано литовському шляхтичу Ярошу Тарагоні. Також Тарагоня отримав 40 волок землі (854 га). За звітами «острів» Холми іменується «пустим». Отже, на той час підтвердження про заселення території Холмів не існувало.

     Тоді ж розпочалася нова система виміру земель – «волочна міра» ( волока – 21,36 га). Головною метою цієї земельної реформи був перерахунок селянських земель і обкладання селян повинностями пропорційно до кількості землі. Виміру підлягали здебільшого землі, де вже були панські (господскіє) двори. Населення обкладалося подимним податком – 15 грошів з диму (димар, дім), лановим побором – податок з землі, чоповим (чопове) – за виготовлення спиртних напоїв і торгівлю ними та жидівським – поголовний податок.

     У 1635 році створюється нова адміністративна одиниця Речі Посполитої – Чернігівське воєводство (польск. Województwo czernihowskie). Воєводство ділилося на два повіти – Чернігівський та Новгород-Сіверський. Межа між Чернігівським та Новгород-Сіверським повітом орієнтовно проходила від впадіння річки Ревни у Снов, піднімаючись течією Ревни, вона звертала до її лівої притоки – річки Слот, яка від гирла до витоку була межею. Від витоку Слота межа прямувала до витоків річки Бобрик,правої притоки Убеді,  по її  течії.

     На стороні Чернігівського повіту лишалися села  Холми, Стопилин, Сядрин, Козленичі. Сосниця належала Новгород-Сіверському повіту.

      Територія  Домислинської волості, через відсутність постійних поселень, мало використовувалася у господарських цілях. Підвищення її економічної ефективності вимагало певних інвестицій. Михайло  Ясликовський, якому належала основна частина волості, не володів такими грошима. У січні 1635 року Ясликовський  отримав королівський консенс на продаж цих володінь полковнику реєстрового козацтва Миколаєві Киселю. Саме в цей час шляхетний рід Киселів розширює свої володіння, і в 1645 році Холми переходять у володіння його старшого брата, чернігівського каштеляна  Адама Киселя. ( Адаму Киселю належало Носівське староство, яке польський король подарував йому за хоробрість у війні проти Московії. Він володів також селом Киселівка, мав резиденцію в фортеці міста Мена).

       Головним документальним свідченням існування Холмів як села стає 1638 рік. Саме тоді Річ Посполита провела подимний реєстр. Згідно з даними реєстру село Холми мало 4 дими і перебувало у власності Яроша Тарагоні.