Служив у Центральній групі військ до
червня 1949 року. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги», орденами «Червона
Зірка» і «Вітчизняної війни 2 ст.», медалями «За взяття Берліна», «За Перемогу
над Німеччиною», «За звільнення Праги», «Ветеран праці».
З грудня 1940 року Олександр Михайлович –
курсант Яновської військової
авіаційно-технічної школи механіків у Київському особливому окрузі.
У
зв’язку з загрозливим становищем 6 липня 1941 року школа була перебазована в місто
Котельнич Кіровської області. 15 листопада 1941 року відбувся перший випуск авіаційних
механіків для фронту. У 1944 році Яновська школа повернулася в місто Київ, на територію
військового містечка біля аеродрому «Жуляни». 4 вересня 1947 року вона перейменована
в Київську військову школу авіаційних механіків. У липні 1948 року реформована
в Київське військове авіаційно-технічне училище. З грудня 1951 року новим
місцем дислокування став Харків. У подальшому заклад став Харківським вищим
військовим інженерним училищем.
Після випуску, у грудні 1941 року,
Олександр Михайлович направлений в
Приволзький військовий округ механіком 5-го запасного авіаційного полку.
На базі
5-го запасного авіаційного полку (м.Воронеж) проходили підготовку льотчики та
механіки на штурмовику Іл – 2. Полк був
кращим не лише у бригаді, але і в військово- повітряних силах.
З серпня 1942 року Єременко О.М. на
Калінінському фронті. Головним завданням полку було нанесення ударів по ворожих
військах західніше Ржева та на залізниці Смоленськ – Вязьма, Мостова – Ржев. У
грудні авіація діяла під Великими Луками і Новосокольниками. У лютому - березні
– в районі Демонська, Старої Русси.
25 листопада 1942 року розпочалася Ржевсько – Сичевська наступальна операція «Марс». Через слабку мережу доріг у смугах наступу військ
Калінінського фронту «родзинкою» в проведенні операції стало використання
авіації. Для удару по противнику було застосовано 1238 бойових літаків. Авіація,
понісши великі втрати, показала зразки небаченої відваги і майстерності. Хоча
масштабність операції була великою, але бажаним успіхом вона не увінчалася.
Червона Армія втратила понад 70 373 чоловік.
За відмінне виконання своїх обов’язків на
цій ділянці фронту авіаційний механік 667-го штурмового авіаційного полку
старший сержант Єременко Олександр Михайлович
отримав свою першу нагороду – медаль «За бойові заслуги».
З нагородного листа:
«За
короткий час забезпечив безвідмовною роботою матчастину 12 бойових
літако-вильотів. Підбиті літаки зенітною артилерією і винищувачами противника
швидко і грамотно відновлював і завжди своєчасно випускав на бойові завдання.
26 листопада 1942 року його літак прийшов з бойового завдання дуже пошкоджений
зенітною артилерією та кулеметами противника. Була перебита тяга елерона,
пробито площину і велика кількість кульових і осколкових пробоїн. Він швидко
відремонтував пошкодження, працював день і ніч і до наступного ранку літак був готовий до бою. Вартий
нагороди медаллю «За бойові заслуги».
З березня 1943 року Єременко
О.М. – на Воронезькому фронті.
Авіаційний полк передислокований на
південну ділянку Курської дуги. 667-й штурмовий авіаційний полк на Іл-2 наносять удари по військах противника в
районі Харкова, Колодязя, в небі над Прохорівкою і Бєлгородом.
З серпня 1943 року полк у складі Степового
фронту атакує ворога під Полтавою і Красноградом.
У січні 1944 року льотчики підтримують війська в ході Кіровоградської операції,
наносять удари, просуваючись до Умані.
У спогадах
Олександр Михайлович пишався своїм бойовим побратимом лейтенантом Іваном
Гулькіним, літак якого він готував до кожного
вильоту і проводжав на бойові завдання. Повітряний ас збив 7 літаків
противника, виконав 170 бойових вильотів, нанісши великих втрат у живій силі та
техніці противника. 4 лютого 1944 року Іван Гулькін удостоєний звання «Героя
Радянського Союзу». 4 березня 1945 року капітан Гулькін, уже командир ескадрилії
полку, не повернувся з бойового
завдання, яке виконував у небі над Велькендорфом.
З сумом Олександр Михайлович згадував всіх
16 льотчиків, машини яких він готував до вильоту, проводжав побратимів на
завдання і не дочекався.
Саме після цих рядків постають перед очима
епізоди відомого кінофільму «У бій ідуть одні старики», як проводжав і чекав
після кожного вильоту свого «комеска» Титаренка авіаційний механік Макарович.
За бойові відзнаки, стійкість і масовий
героїзм особового складу, проявлені на Курській битві і в боях на Правобережній
Україні, полку присвоєно звання «Гвардійський» і пере-йменовано у 141-й
гвардійський штурмовий авіаційний полк.
Під
Корсунь-Шевченківським бої велися з особливою жорстокістю. Не радувала і погода:
все навкруги тонуло в льодяній багнюці. Злітати з ґрунтових аеродромів доводилося,
як говорили тоді пілоти, «з плечей» технічного персоналу. Авіаційні спеціалісти
бралися за крила, злегка піднімали і розкачували літак, а пілот давав повний
газ і розпочинав розбіг. Повітряні удари штурмовиків не дали ворогові розжати
рокове кільце. Фашистське угрупування було приречене.
Просуваючись до західного кордону,
авіатори билися з противником у районі Ясс, штурмуючи наземні ворожі війська на
Дністрі. Билися в небі Прикарпаття і звільняли західні області України. З 14
липня 1944 року 141-й штурмовий авіаційний полк підтримував наступ військ на
львівсько - сандомирському напрямку.
За відмінну підготовку літаків у період
вищезазначених боїв авіаційний механік 141-го гвардійського штурмового
авіаційного полку старший сержант Єременко Олександр Михайлович отримав другу нагороду – орден «Червоної Зірки».
З нагородного листа:
«Тов. Єременко забезпечив безвідмовною роботою 161 бойовий виліт на
літаках Іл-2 в зазначені командиром терміни.
За
відмінну підготовку матеріальної частини і забезпечення 12 бойових вильотів нагороджений
медаллю «За бойові заслуги».
Після нагородження забезпечив 149 бойових вильотів
без жодної відмови матеріальної частини в повітрі, з них 64 бойових вильоти при
звільненні міста Кіровограда і ліквідації німецького угрупування в районі
Корсунь-Шевченківського.
Разом з відмінною підготовкою матеріальної
частини до бойових вильотів ним відновлено двигуни 52 літаків, з них 1
аварійний і 12 поточного ремонту. Лише за період бойової роботи по звільненню
Кіровограда і ліквідуванню німецького угрупування відновив двигуни 21 літака,
які знову йшли в бій без жодної відмови в повітрі.
Тов. Єременко не рахувався зі сном і
відпочинком, працював день і ніч, за відмінні показники має ряд подяк.
За проявлені при цьому честь і мужність
заслуговує на нагороду орденом «Вітчизняної війни 2 ст.».
Восени 1944 року авіаційний полк у складі
9-ї гвардійської штурмової дивізії долає противника на землі і в небі
Чехословаччини.
З січня 1945 року авіатори беруть участь у
Вісло – Одеській операції. Бойові дії просуваються все далі за річку Одер.
У квітні 1945 року штурмовики в небі над
Берліном, у травні – над Прагою.
9 травня 1945 року, за честь і
мужність при підготовці техніки до бойових вильотів, авіаційний механік 141-го гвардійського
штурмового авіаційного полку гвардії старшина
Єременко
Олександр Михайлович нагороджений
орденом «Вітчизняної Війни 2 ст.».
З нагородного листа:
«За
відмінну підготовку матеріальної частини авіаційного полку. Забезпечення безвідмовною роботою 312 бойових вильотів
літаків Іл-2 в зазначені командиром терміни, відновлення двигунів 58 літаків,
проявлені при цьому честь і мужність заслуговує нагороди орденом «Вітчизняної війни
2 ст.».
Командир
141 гвардійського штурмового авіаційного Сандомирського Червонопрапорного
ордена Кутузова полку
гвардії майор / Компанієць/ 9 травня 1945 року
гвардії майор / Компанієць/ 9 травня 1945 року
До липня 1949 року Єременко
О.М. працював механіком авіаційної служби в авіаційних полках Центральної групи
військ в Австрії.
У липні 1949 року Олександр
Михайлович повернувся в Холми. Працював у редакції районної газети
«Соціалістичний шлях», був редактором газети.
З 1961 по 1965 рік працював у Понорниці,
Новгород - Сіверському, Семенівці. За цей час заочно закінчив історичний
факультет Полтавського педагогічного інституту. У 1963 році написав курсову
роботу «Історія Холмів». Життєвий досвід, любов до історії і велика кількість
інформації, отриманої під час роботи в редакції газети, стали основою для написання
історичного нарису про рідне селище. Ця робота, перше джерело з історії Холмів,
нажаль, вийшла у світ під іншими авторствами, але рукописи «не горять», і його
праця посяде гідне місце в селищному музеї.
Після закінчення Полтавського
педагогічного інституту, з 1965 року до серпня 1982 року, Олександр Михайлович
Єременко працював учителем Холминської середньої школи.
Немає коментарів:
Дописати коментар