Єременко Олександр Михайлович

   

  Учасник бойових дій Другої світової війни. Воював на  Калінінському, Воронезькому, Степовому, 2-му та 1-му Українських фронтах.

      Служив у Центральній групі військ до червня 1949 року. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги», орденами «Червона Зірка» і «Вітчизняної війни 2 ст.», медалями «За взяття Берліна», «За Перемогу над Німеччиною», «За звільнення Праги», «Ветеран праці».

      З грудня 1940 року Олександр Михайлович – курсант  Яновської військової авіаційно-технічної школи механіків у Київському особливому окрузі.

      У зв’язку з загрозливим становищем 6 липня 1941 року школа була перебазована в місто Котельнич Кіровської області. 15 листопада 1941 року відбувся перший випуск авіаційних механіків для фронту. У 1944 році Яновська  школа повернулася в місто Київ, на територію військового містечка біля аеродрому «Жуляни». 4 вересня 1947 року вона перейменована в Київську військову школу авіаційних механіків. У липні 1948 року реформована в Київське військове авіаційно-технічне училище. З грудня 1951 року новим місцем дислокування став Харків. У подальшому заклад став Харківським вищим військовим інженерним училищем.

     Після випуску, у грудні 1941 року, Олександр Михайлович  направлений в Приволзький військовий округ механіком 5-го запасного авіаційного полку.

     На базі 5-го запасного авіаційного полку (м.Воронеж) проходили підготовку льотчики та механіки на штурмовику  Іл – 2. Полк був кращим не лише у бригаді, але і в військово- повітряних силах.

     З серпня 1942 року Єременко О.М. на Калінінському фронті. Головним завданням полку було нанесення ударів по ворожих військах західніше Ржева та на залізниці Смоленськ – Вязьма, Мостова – Ржев. У грудні авіація діяла під Великими Луками і Новосокольниками. У лютому - березні – в  районі Демонська, Старої Русси.

     25 листопада 1942 року розпочалася  Ржевсько – Сичевська  наступальна операція «Марс». Через слабку  мережу доріг у смугах наступу військ Калінінського фронту «родзинкою» в проведенні операції стало використання авіації. Для удару по противнику було застосовано 1238 бойових літаків. Авіація, понісши великі втрати, показала зразки небаченої відваги і майстерності. Хоча масштабність операції була великою, але бажаним успіхом вона не увінчалася. Червона Армія втратила понад 70 373 чоловік.

      За відмінне виконання своїх обов’язків на цій ділянці фронту авіаційний механік 667-го штурмового авіаційного полку старший сержант Єременко Олександр Михайлович  отримав свою першу нагороду – медаль «За бойові заслуги».

      З нагородного листа:

      «За короткий час забезпечив безвідмовною роботою матчастину 12 бойових літако-вильотів. Підбиті літаки зенітною артилерією і винищувачами противника швидко і грамотно відновлював і завжди своєчасно випускав на бойові завдання. 26 листопада 1942 року його літак прийшов з бойового завдання дуже пошкоджений зенітною артилерією та кулеметами противника. Була перебита тяга елерона, пробито площину і велика кількість кульових і осколкових пробоїн. Він швидко відремонтував пошкодження, працював день і ніч і до наступного   ранку літак був готовий до бою.                                         Вартий нагороди медаллю «За бойові заслуги».

     З березня 1943 року Єременко О.М. – на Воронезькому  фронті.

     Авіаційний полк передислокований на південну ділянку Курської дуги. 667-й штурмовий авіаційний полк на  Іл-2 наносять удари по військах противника в районі Харкова, Колодязя, в небі над Прохорівкою і Бєлгородом.

    З серпня 1943 року полк у складі Степового фронту атакує ворога під  Полтавою і Красноградом. У січні 1944 року льотчики підтримують війська в ході Кіровоградської операції, наносять удари, просуваючись до Умані.

    У спогадах Олександр Михайлович пишався своїм бойовим побратимом лейтенантом Іваном Гулькіним, літак якого він готував до кожного  вильоту і проводжав на бойові завдання. Повітряний ас збив 7 літаків противника, виконав 170 бойових вильотів, нанісши великих втрат у живій силі та техніці противника. 4 лютого 1944 року Іван Гулькін удостоєний звання «Героя Радянського Союзу». 4 березня 1945 року капітан Гулькін, уже командир ескадрилії полку,  не повернувся з бойового завдання, яке виконував у небі над Велькендорфом.

      З сумом Олександр Михайлович згадував всіх 16 льотчиків, машини яких він готував до вильоту, проводжав побратимів на завдання  і не дочекався.

    Саме після цих рядків постають перед очима епізоди відомого кінофільму «У бій ідуть одні старики», як проводжав і чекав після кожного вильоту свого «комеска» Титаренка авіаційний механік Макарович.   

     За бойові відзнаки, стійкість і масовий героїзм особового складу, проявлені на Курській битві і в боях на Правобережній Україні, полку присвоєно звання «Гвардійський» і пере-йменовано у 141-й гвардійський штурмовий авіаційний полк.

     Під Корсунь-Шевченківським бої велися з особливою жорстокістю. Не радувала і погода: все навкруги тонуло в льодяній багнюці. Злітати з ґрунтових аеродромів доводилося, як говорили тоді пілоти, «з плечей» технічного персоналу. Авіаційні спеціалісти бралися за крила, злегка піднімали і розкачували літак, а пілот давав повний газ і розпочинав розбіг. Повітряні удари штурмовиків не дали ворогові розжати рокове кільце. Фашистське угрупування було приречене.

     Просуваючись до західного кордону, авіатори билися з противником у районі Ясс, штурмуючи наземні ворожі війська на Дністрі. Билися в небі Прикарпаття і звільняли західні області України. З 14 липня 1944 року 141-й штурмовий авіаційний полк підтримував наступ військ на львівсько - сандомирському напрямку.

     За відмінну підготовку літаків у період вищезазначених боїв авіаційний механік 141-го гвардійського штурмового авіаційного полку старший сержант Єременко Олександр Михайлович отримав  другу нагороду – орден «Червоної Зірки».

     З нагородного листа:

    «Тов. Єременко забезпечив безвідмовною роботою 161 бойовий виліт на літаках Іл-2 в зазначені командиром терміни.

     За відмінну підготовку матеріальної частини і забезпечення 12 бойових вильотів нагороджений медаллю «За бойові заслуги».

      Після нагородження забезпечив 149 бойових вильотів без жодної відмови матеріальної частини в повітрі, з них 64 бойових вильоти при звільненні міста Кіровограда і ліквідації німецького угрупування в районі Корсунь-Шевченківського.

      Разом з відмінною підготовкою матеріальної частини до бойових вильотів ним відновлено двигуни 52 літаків, з них 1 аварійний і 12 поточного ремонту. Лише за період бойової роботи по звільненню Кіровограда і ліквідуванню німецького угрупування відновив двигуни 21 літака, які знову йшли в бій без жодної відмови в повітрі.

     Тов. Єременко не рахувався зі сном і відпочинком, працював день і ніч, за відмінні показники має ряд подяк.

    За проявлені при цьому честь і мужність заслуговує на  нагороду  орденом «Вітчизняної війни 2 ст.».

     Восени 1944 року авіаційний полк у складі 9-ї гвардійської штурмової дивізії долає противника на землі і в небі Чехословаччини.

     З січня 1945 року авіатори беруть участь у Вісло – Одеській операції. Бойові дії просуваються  все далі за річку Одер.

    У квітні 1945 року штурмовики в небі над Берліном, у травні – над  Прагою.

     9 травня 1945 року, за честь і мужність при підготовці техніки до бойових вильотів,  авіаційний механік 141-го гвардійського штурмового авіаційного полку гвардії старшина

Єременко Олександр Михайлович  нагороджений орденом «Вітчизняної Війни 2 ст.».

      З нагородного листа:

      «За відмінну підготовку матеріальної частини авіаційного полку. Забезпечення   безвідмовною роботою 312 бойових вильотів літаків Іл-2 в зазначені командиром терміни, відновлення двигунів 58 літаків, проявлені при цьому честь і мужність заслуговує нагороди орденом «Вітчизняної війни 2 ст.».

        Командир 141 гвардійського штурмового авіаційного Сандомирського Червонопрапорного ордена Кутузова полку                                                
 гвардії майор                                / Компанієць/                           9 травня 1945 року

       До липня 1949 року Єременко О.М. працював механіком авіаційної служби в авіаційних полках Центральної групи військ в Австрії.

       У липні 1949 року Олександр Михайлович повернувся в Холми. Працював у редакції районної газети «Соціалістичний шлях», був редактором газети.

       З 1961 по 1965 рік працював у Понорниці, Новгород - Сіверському, Семенівці. За цей час заочно закінчив історичний факультет Полтавського педагогічного інституту. У 1963 році написав курсову роботу «Історія Холмів». Життєвий досвід, любов до історії і велика кількість інформації, отриманої під час роботи в редакції газети, стали основою для написання історичного нарису про рідне селище. Ця робота, перше джерело з історії Холмів, нажаль, вийшла у світ під іншими авторствами, але рукописи «не горять», і його праця  посяде гідне місце в селищному музеї.

       Після закінчення Полтавського педагогічного інституту, з 1965 року до серпня 1982 року, Олександр Михайлович Єременко працював учителем Холминської середньої школи.