Взагалі, складність становища і діяльність «творців» справедливості в ті часи була досить суперечливою. Ось що писали «Вісті Губернського Виконавчого Комітету Чернігівщини» 28 червня 1919 року:
«Уже
не раз доводилося вказувати, що бандитизм у Сосницькому повіті все більше і
більше розвивається. Вбивство було за вбивством, грабіж за грабежем. Міліція
діяла або ж, у кращому разі, робила вигляд, що діє. Для кожного, хто тільки
хотів вникнути в те, що діється навколо, було зрозумілим, що остання або ж не
на місці, або ж сама пособляє розвитку бандитизму.
Це припущення
підтвердилося подіями, що відбулися
днями в Охрамієвичській волості. Вони малюються в наступному вигляді: В
самотньому хуторці в селі Тихоновичі був зухвало пограбований і убитий досить
заможній селянин. Прибулому загону Уїздвоєнкому після настійних запевнень, що
бандити будуть знищені, вдалося вмовити селян вказати місце збіговиська
бандитів. За вказівкою селян, була оточена хата, де знаходилися бандити. Вони
відкрили стрілянину по загону і вбили червоноармійця. Було розпочато злом
дверей на світанку, в результаті чого захоплена 21
людина. В хаті виявилися гвинтівки, шашки, револьвери, амуніція і тд.
Селяни,
тероризовані і ті, що мовчали раніше, тепер, бачачи, що бандити в надійних руках, почали їх видавати. За їх вказівкою, а
почасти за власним визнанням бандитів,
встановлені були неймовірні злочини:
пограбування, зґвалтування, вбивства. 20 бандитів були розстріляні на
місці (серед них два червоноармійця
Ніжинського полку). Тут же була заарештована і волосна міліція в кількості 7-ми
осіб (один утік). Виявилося, що остання абсолютно вільно «працювала» у своїй
вотчині. Більшість з міліціонерів, до того ж, були членами комуністичної
спілки. Головою її був теж один із заарештованих, словом, господарі становища в
повному сенсі слова.
Йшло
відкрите вимагання, грабіж, а темне і
нещасне селянство мовчало. Міліція казала:
«Вся влада така, підете в Сосницю або Корюківку скаржитися, не повернетесь» і в
результаті вотчина мовчала, а міліція робила свої брудні справи.... Після
арешту міліції селянство, переконавшись, що не «вся влада така», розв'язало
язик. Посипалися градом заяви на ім'я начальника загону. Як би там не було, але
над міліцією не було учинено слідства і суду на місці, але їх препровадили в
повіт.
..."
|
Немає коментарів:
Дописати коментар