Слава Герою!

       Цими днями ми в скорботі й з великою вдячністю згадуємо свого Героя-односельця Олега Науменка, який відтепер постійно споглядатиме за нами та нашими вчинками. Він віддав своє життя  за збереження територіальної цілісності нашої держави, за нашу з вами свободу й оновлення країни. Він був молодим, сильним, хто лише починав жити…

     

Завершальне свято різдвяно-новорічного циклу

     Водохреще – це третє і завершальне свято  різдвяно-новорічного циклу. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа. Відтак скрізь, де були церкви, святили воду.
Традиційно цього дня прийнято занурюватися в ополонці. Вважається, що це наділяє людей цілющою силою і дозволяє зберегти її протягом усього року.  
   

Особливим, жаданим і незвичним було Водохреще в Холмах. Погода цього дня видалася по-справжньому зимовою: при слабкому морозці розгулялася хуртовина. Проте це не злякало людей.  

Як у Холмах "Козу" водили на Меланку

      За церковними переказами, 13 січня – день преподобної Меланії (IV-Vстоліття). Вона народилася в християнській родині, дуже багатій і шанованій. Коли їй виповнилося 14 років, її видали заміж за парубка Апініана. Він теж був вихідцем зі знатної родини. Усе своє майно ця молода родина використала для того, щоб допомагати тим, хто потребує допомоги. Після багатьох років богоугодних діянь Меланія оселилася на горі Єлеонській, а згодом там було засновано монастир.
      На Меланію українці грають у «Меланку», щоб провести старий рік якомога веселіше.

      У Холмах це відбувалося по-своєму.

Герої - земляки

    Наш односелець Кожушко Володимир, сержант 92 ОМБр, уже майже рік боронить рубежі неньки-України. Нещодавно його було нагороджено відзнакою "За службу державі". Це недержавна загальноукраїнська відзнака, започаткована для нагородження за зразкове виконання службового обов’язку та успіхи у професійній підготовці.

  Пишаємося тобою, друже! Чекаємо з перемогою!

Новорічна радість

Дуже приємно вразила цьогоріч холминців (і не тільки!) лісова красуня, яка з’явилася напередодні Нового року на центральній площі селища. Вона засяяла сотнями маленьких вогників, що вселяють у наші душі тепло, надію і сподівання на краще.Новорічної ночі біля красуні зібралося понад сто односельців та гостей, аби привітати один одного з Новим роком, повеселитися. Лунала чарівна музика, звідусіль роздавався дзвінкий сміх. Душі присутніх були переповнені неймовірним піднесенням відчуття казкового дива, щастям, радістю. Кожному хотілося зберегти цю мить назавжди. Зустріч Нового року у Холмах пройшла не просто весело, не просто світло, а незвично і несподівано.

Вшанування світлої пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932 – 1933 роках

Голодомор 1932 – 1933 рр. – страшна трагедія в історії нашої держави, яка забрала мільйони людей. Невідома навіть точна цифра. Щоб не повторилися такі події, ми повинні знати і пам’ятати про них.

Попросимо Господа, щоб страждання, муки й горе нашого народу зарахував до всевишньої скорботи, а біди й погибель від землі нашої і народу нашого відвів.

Акція громади "Збережемо чистим довкілля"

      У селищі в середині листопада пройшла акція громади "Збережемо чистим довкілля", в ході якої активістами громади було очищено центральний ставок від "повалених" дерев. Це дасть змогу розпочати роботи з укріплення берегового схилу та відновлення тротуару.  Заготовлені 20 сладометрів дров зігріватимуть приміщення дитячого садка та Будинку культури.

Акція "Чистий колодязь"

   
      Мешканці с. Ченчики Холминської громади давно мріяли про чисту колодязьну воду, яка останнім часом лишилася лише у двох колодязях. У селі  живуть старенькі люди, і проблема води гостро відчутна більшості з них.
      На початку листопада проблему було вирішено. Бабусі щиро вдячні за проведену благодійну роботу.

Історія пам’ятників

       Після написання статті «Так починалося життя» про Холминське молодіжне підпілля  в часи Другої світової війни у мене виникло багато запитань до того, як відбувалося увіковічення подвигу підпільників. Монумент,споруджений на їхню честь, повинен був мати якусь передісторію, а численні зміни  пам’ятника, виявлені мною на   фотокартках 50-х, 60-х і 70-х років, потребували розстановки «всі крапок над і». Також до цієї пошукової роботи спонукала одна зі світлин  моєї колекції, зроблена Олександром Михайловичем Єременком у п’ятидесятих роках на території селища.

      На фото закарбовано зустріч піонерів Холминської школи зі стареньким ветераном. Бесіда проводиться біля невідомого пам’ятника. Біля якого пам’ятника відбувалася ця зустріч? Що за невідоме погруддя видніється в кущах на задньому плані? Де росте берізка, вже знайома мені з десятків переглянутих фото?

17. ПАРТИЗАНСЬКІ ДОЛІ

  

     Продовжуючи розповідь  про подальший рух партизанського з’єднання у серпні – вересні 1943 року, можна сказати, що вихід був надважким. Партизани пройшли три непрохідні болота. Німці переслідували постійно. Прикривала відхід з’єднання 4-а рота холминців із загону ім. Сталіна. Бійці роти також несли на руках поранених. Командир взводу Іван Михайличенко йшов останній і особисто прикривав колону з кулеметом.

    М. Попудренко писав:

    «Люди лишалися голодними…У дорозі відсіялося декілька чоловік. Дуже тяжко нести ранених».

   Саме цей стислий запис – у дорозі відсіялося декілька чоловік – із  запису в щоденнику командира загону ім. Сталіна спробую  розширити.