17. ПАРТИЗАНСЬКІ ДОЛІ

  

     Продовжуючи розповідь  про подальший рух партизанського з’єднання у серпні – вересні 1943 року, можна сказати, що вихід був надважким. Партизани пройшли три непрохідні болота. Німці переслідували постійно. Прикривала відхід з’єднання 4-а рота холминців із загону ім. Сталіна. Бійці роти також несли на руках поранених. Командир взводу Іван Михайличенко йшов останній і особисто прикривав колону з кулеметом.

    М. Попудренко писав:

    «Люди лишалися голодними…У дорозі відсіялося декілька чоловік. Дуже тяжко нести ранених».

   Саме цей стислий запис – у дорозі відсіялося декілька чоловік – із  запису в щоденнику командира загону ім. Сталіна спробую  розширити.

Іскевич Ганна Іванівна

      

Ганна Іванівна  Іскевич  пройшла з Холминським партизанським загоном ім. Сталіна увесь бойовий шлях бійцем-медсестрою.

       Нагороджена орденом Червоної Зірки, медалями «За відвагу»,  «Партизан Вітчизняної війни 1 ст.», «За доблесну працю».

       У 1940 році Ганна Іванівна закінчила Прилуцьку фельдшерсько- акушерську школу. Часи були тоді тяжкі. Ганна була сиротою і, коли вчилася, то, бувало, пухла від голоду. Закінчивши  школу на відмін-но, отримала право вибору на роботу, та, не вагаючись, поїхала, так би мовити, «куди пальцем ткнула».  Направили працювати в село Шишківку. Через рік – війна. Молодою дівчиною у серпні 1941 року   пішла в партизани.

Бардаков Андрій Семенович

       

                                                                                 

       Бардаков Андрій Семенович пройшов з Холминським партизанським загоном ім. Сталіна бійцем увесь бойовий шлях.

       Нагороджений  медалями «Партизан Вітчизняної війни 1 ст.», «За перемогу над Німеччиною», «За доблесну працю».
       До 1933 року працював у колгоспі «Більшовицький шлях» с. Шишківка. З 1933 року по 1936 рік Андрій Семенович проходив військову службу в Червоній Армії курсантом полкової школи, далі – командиром стрілецького відділення 133-го залізничного полку. Після армії був головою колгоспу у своєму селі Шишківка. З 1938 по 1941 рік – головою сільської ради. В 1941 році його обрано народним суддею Холминського району. Далі – війна.

Олена Дмитрівна ГРІНЧУК (1920)

    Ветеран Другої світової війни. У складі Червоної армії воювала на Південно-Західному, Калінінському та 2-у Прибалтійському  фронтах із червня 1941 року до травня 1945 року. Старший сержант медичної служби Олена Дмитрівна Грінчук  була медичною сестрою відділення армійського шпиталю № 2021 3-ї ударної армії.

     Нагороджена медаллю «За бойові заслуги».

Микола Кирилович ЛАНТУХ (1915)

                                          

     Ветеран Другої світової війни. Фельдшером санітарної роти1313-го стрілецького полку 173-ї Оршанської стрілецької дивізії Лантух Микола Кирилович воював на Західному та 3-му Білоруському фронтах у складі військ Червоної армії.

Нагороджений орденом  Червоної Зірки.

     У серпні 1941 року Микола Кирилович отримує поранення. Відомості про його подальшу службу стають відомими з даних 173-ї Оршанської стрілецької дивізії, в якій він пройде фронтовими дорогами фельдшером санітарної роти.

    З 9 серпня 1943 року дивізія вступила в бій у складі 33-ї армії Західного фронту, наступаючи по розтерзаній землі Смоленщини і Великих Лук. Пробиваючи оборону противника під містом Вітебськом, 173-я дивізія вела тяжкі кровопролитні бої. Втрати були великими: в ротах часом лишалося по 12-14 бійців.

Василь Йосипович Терещенко( 1897 )

     У 1939 році призваний до Червоної армії. Під час радянсько-фінської війни надавав допомогу пораненим та хворим військовим. У 1940 році нагороджений медаллю «За бойові заслуги».

    На початку радянсько-німецької війни Василь Йосипович працював хірургом 1113-го евакуаційного шпиталю в місті Тула. У жовтні 1941 року шпиталь був передислокований у місто  Енгельс під Сталінград. Спочатку заклад був розрахований на 200 ліжок. У подальшому за неповних два роки через шпиталь пройшло майже 7000 поранених та хворих, а на кінець роботи шпиталю число ліжок виросло до 600.

    З 1943 року майор медичної  служби, старший хірург Терещенко Василь Йосипович продовжив роботу в евакуаційному    

шпиталі № 1689 3-го Українського фронту. З 1945 року надавав медичну допомогу в евакуаційному шпиталі № 3531 цього ж фронту.

    Весною 1945 року Терещенко Василь Йосипович нагороджений орденом Вітчизняної війни IIст.

Андрій Романович Соломко( 1913 )

     Ветеран Другої світової війни. У складі Червоної армії воював на Південному та 1-му Українському фронтах з жовтня 1941 року до травня 1945 року.

     У званні майора медичної служби  Соломко Андрій Романович був командиром медичної роти 249-го окремого медично-санітарного батальйону 127-ї стрілецької Чистяківської  дивізії.

     Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» і орденами  Червоної Зірки, Вітчизняної війни II ст., Вітчизняної війни I ст.

     До липня 1943 року 127-а стрілецька дивізія тримала оборону по річці Міус. Дуже укріплений рубіж противника, так званий «Міус-фронт» або «Голуба лінія», був  надзвичайно укріпленим. Радянські війська двічі намагалися прорвати кордон «Міус-фронту»: з грудня 1941 по липень 1942 року, і з лютого по серпень 1943 року. Їм це вдалося лише в серпні 1943 року в ході Донбаської наступальної операції, коли війська Південного фронту прорвали німецький рубіж оборони в районі селища Куйбишеве. За деякими даними, загальні втрати Червоної армії на «Міус-фронті» (убиті, поранені, полонені і зниклі безвісти) склали більше 800 тисяч осіб.

Холми - 1947 рік

      На  1947 рік відновлюється робота медичних закладів. Районний відділ охорони здоров’я очолює завідуючий хірургічним відділенням Холминської районної лікарні Соломко Андрій Романович. Головним лікарем лікарні знову стає Терещенко Василь Йосипович. Лікарня отримала  персонал,  який набув великого досвіду фронтової медичної практики.

      У 1947 році в районі почали працювати Холминська районна лікарня, 18 медично-санітарних пунктів, 2 аптеки, 4 амбулаторії. Районна лікарня розрослася до 50 ліжко-місць ( повна версія історії Холминської лікарні  на стор. 000).

       У цьому році особливого статусу набуває лісовий масив «Холминська дача», який у селі зветься «Майський ліс»: «На основі постанови Ради Міністрів СРСР від 18 вересня 1946 року ряд лісових дач Холминського району віднесено до лісів першої групи, так званих зелених зон. До таких віднесено урочище «Борок» квартали 13 і 14 площею 94 га і  «Холминська дача» від 7 по 12 квартали включно площею 306 га. Забороняються будь-які рубки і випас худоби. Вони мають призначатися для відпочинку трудящих».

Холми - 1946 рік

      У 1946 році відновлюють роботу організації та установи районної структури. Вже працює районна аптека – завідуючий Беліцький, маслозавод – директор Х. Комар, контора райзаготскоту – керуючий О.Деньгуб.

      Розпочало роботу Холминське лісництво – лісничий І.К.Рудяк.

      Контора  лісництва  розміщалася неподалік сучасної автостанції. Поруч тулилася невелика конюшня і господарське приміщення. Після будівництва нової контори лісництва, проти лісозаводу, старе приміщення контори було переведено під житло. Лісопильний завод  належав лісництву. Під час війни він був зруйнований вщент, оскільки приміщення всі були дерев’яними. На верстати для розпилювання деревини тоді обертовий рух передавався за допомогою довгих пасів  від парового двигуна. Цей механізм був змонтований на основі локомотива, тому даний металевий витвір прогресу і вцілів. Ось що писала газета «Соціалістичним шляхом»: «Під час війни Холминський лісопильний завод був зруйнований.  На території залишився лише розбитий двигун. Восени 1946 року почали відбудовувати завод. Ремонтна бригада на чолі з механіком Гутніком відремонтувала двигун.Частини для ремонту виготовляли на місці».

Холми - 1945 рік

      У 1945 році редактором районної газети «Соціалістичний шлях» назначено Костюченка Тимофія Яковича. Виконувача обов’язків редактора Солохненка Івана Порфировича переведено на  пропагандистську роботу, він очолив райкомівський відділ пропаганди і агітації. Корінні зміни відбулися і у верхніх ешелонах керівництва району. Першим секретарем райкому партії призначено Єременка Григорія Лазаровича, його місце на посаді голови виконкому Холминської районної ради посів Заболотній Яків Романович. Другим секретарем райкому призначено Носа Андрія Якимовича. Керівництво райкомом комсомолу доручено Радичу. Районний відділ освіти очолив Защита Петро Гаврилович. Відділом держзабезпечення в районі став опікуватися Назаренко Василь Романович.