У 1946 році
відновлюють роботу організації та установи районної структури. Вже працює
районна аптека – завідуючий Беліцький, маслозавод – директор Х. Комар, контора
райзаготскоту – керуючий О.Деньгуб.
Розпочало роботу Холминське лісництво –
лісничий І.К.Рудяк.
Контора
лісництва розміщалася неподалік
сучасної автостанції. Поруч тулилася невелика конюшня і господарське
приміщення. Після будівництва нової контори лісництва, проти лісозаводу, старе
приміщення контори було переведено під житло. Лісопильний завод належав лісництву. Під час війни він був
зруйнований вщент, оскільки приміщення всі були дерев’яними. На верстати для
розпилювання деревини тоді обертовий рух передавався за допомогою довгих
пасів від парового двигуна. Цей механізм
був змонтований на основі локомотива, тому даний металевий витвір прогресу і вцілів.
Ось що писала газета «Соціалістичним шляхом»: «Під час війни Холминський лісопильний завод був зруйнований. На території залишився лише розбитий двигун. Восени
1946 року почали відбудовувати завод. Ремонтна бригада на чолі з механіком
Гутніком відремонтувала двигун.Частини для ремонту виготовляли на місці».
Відбулися зміни в районній споживчій
кооперації. Райспоживспілку
очолив Данило Іванович Авдієвський, Холминське споживче товариство – Демченко Юхим Леонтійович. Запрацював «довгоочікуваний» ресторан,
навколо якого згодом будуть розвиватися події, які стануть часто згадуватися у
рубриці «Перець» районної газети
«Соціалістичним шляхом». Завідуючою рестораном призначено Власенко, буфетницею
– Прохоренко.
Розширився штат райконтори зв’язку. У 1946
році у Холминському поштовому відділенні працювало 19 жінок. За віддану своїй
справі роботу начальник райконтори зв’язку П.Ворона отримала медаль «За доблесний
труд у Великій Вітчизняній війні».
Районний відділ міліції очолював на цей час
Оськін Пилип Васильович.
Навчальним процесом у школі став опікуватися
директор Цитульський, Панченка призначено завідуючим Будинком культури. Саме у
1946 році у Холминській школі запроваджено шкільні навчально-дослідні ділянки
по вирощуванню овочів.
Відбулися зміни і в керівництві сільської
ради. Головою виконкому Холминської сільської ради обрано Корха Івана
Сергійовича.
У післявоєнний період у Холмах працювала
пекарня, але купити хліб було неможливо. Видавалися картки на отримання хлібних
пайків. Ось що пише в одній із статей районної газети «Хліб по пайках» Давид Кошкін:
«Картки на одержання хлібного пайка отримати
тяжко. Картки видають через місяць,
два, а одержати хліб ще тяжче.
Потрібно спитати з голови райспоживспілки Авдієвського, заврайторгвідділом
Конашевича і голови Холминського кооперативного товариства Демченка, коли
скінчаться ці проблеми».
У газеті також повідомлялося, що домогосподарка
села Холми Квасова Євдокія Антонівна народила трійню, трьох синів – Володимира, Михайла і Миколу. Згодом присвоєно звання колгоспниці
Дорошко Марії Йосипівні, яка народила і виховала 10 дітей. Орден «Материнська
слава» 3 ст. отримала колгоспниця Захожа Єфросинія Василівна за народження та
виховання 7 дітей.
У 1946 році радянська влада розпочала
активно працювати над створенням історії Другої світової війни. Вона
ідеологічно чітко вписала її у рамки 1941-1945рр. як Велику Вітчизняну війну.
Все, що виходило за рамки комуністичної пропаганди, відсікалося. Багато
протиріч виникло при цьому по партизанському рухові. Необхідно було негайно
розставити всі крапки над і. З цією метою, на початку липня 1946 року, у Холми
приїхала комісія по історії війни на чолі з командиром партизанського з’єднання
Олексієм Федоровим. Мета – наукове дослідження. Серед членів комісії фотограф
Гольтфайн і наукові працівники Чернігівського музею. Так розпочався, так би
мовити, розподіл: «добрі горіхи в оду сторону, а погані і шкаралупу – в іншу».
***
Про роботу підприємств та колгоспів села
Холми у 1946 році районна газета писала:
-
Директор
спиртового заводу Прохоренко, інженер Кулик, технік-будівельник Гоптар.
Виконано річний план 1945 року. Першість здобула молодіжна бригада
бригадира Усатюк М.Ф. Передовики:
кочегар Сєрова, солодовниця Петровченко
А.С., шофер Литвин Г., апаратниця Солодун Мотя, робітниця Бондаренко Настя.
На заводі працює понад 300 постійних і
сезонних працівників. Спиртовий завод має свій заводський клуб. Після визволення працівники активно
взялися за відбудову заводу. Але завод ще не відновлений до
довоєнної могутності. В цьому році проводять капітальний ремонт. Сумлінно працюють Опанасенко Панас, Лисенко Іван, ІсаєнкоЗахарій, Кубрак А., Ліхтеров І. та інші.
Перше місце на виробництві тримає
молодіжна бригада технолога Силенко. Сумлінно працюють Латушко Уляна, Ворона Ганна, Кубрак Олександра, токар Авдієвський Анатолій, возіїї Єременко Василь, Клюй Микола, Литвин Іван.
-
По МТС
перше місце у змаганні тримає бригада
№3 бригадира Єрмоленка Василя Євменовича: трактористи
Пархоменко Поля, Гануленко Микита, Кожедуб Олексій Васильович, Барабаш Поля Григорівна.
Друге
місце – бригада №5 бригадира Дорошка І.
Успішно
працює бригада №1 бригадира Зеленого
Єгора: трактористи Кожемяко Іван Гурієвич і Кириченко Марія Йосипівна.
Найкращі трактористи 4-ї бригади: Лобода
Варвара Федорівна та Софієнко Марія Онисимівна, М’який Іван.
Не
відстає і молодіжна бригада бригадира Ресінець Г. Серед кращих трактористів Тишик Ганна, Помаз
Ганна, Зборщик Н., Коваль Є.
Першість тримають ремонтні робітники
Дорошко Іван, Жовтий Федір, Зелений Єгор, Ринзинець Андрій, трактористи Кулак
Дмитро, Данченко Катя, Пишнюк Федір і коваль Клименко Федір.
-
Колгосп«Іскра» очолює голова
колгоспу Попсуй. На полях орачі
Савченко Олексій, Хлисту Євмен, Максименко Василь, які щодня виорюють по 0,6 -0,8 га . Боронувальники Авдієвський Іван, Турас Федір, Іллюченко Олена, боронуючи своїми
коровами, домоглися перевиконання денної норми. Сівачі Бабир Захарко, Щербак Панас, Савченко Параска замість норми
3га вручну засівають по 4 га .
-
Колгосп
ім. Леніна очолює голова колгоспу Радомський. Колгосп має 12 пар робочих коней і 3 пари волів. Щодня у полі працює 6 плугів, орють лише кіньми. Голова не розуміє, що основною тягловою силою є корови, і не використовує її.
-
Колгосп «Червоний
маяк» очолює голова колгоспу Степаненко.Щороку колгосп отримує великі прибутки від
городини і садовини. В цьому велика заслуга агронома-садовода Василя Кіндратовича Ворони.
Інвалід війни Євсійчик Михайло викошує вручну по 0,64 га жита,по півтори норми озимини викошує Калінченко Варка.
Передова бригада по збиранню картоплі бригадира
Зуй Р. Передовиці: Деньгуб Харитина, Євсійчик Марія, Панченко Параска і Денгуб Марія.
-
Передовики Холминського лісопункту: лісоруб Лебедко Денис і Проява Панас. Не відстають від них і возії Самусенко Влас та Колесник Дмитро.
***
У вересневій газеті «Соціалістичним
шляхом» розповідалося, що в центрі Холмів є могили
партизан. Але догляд за ними організовано погано. Площа майже забруднена, навколо них стоять підводи.
Голова сільської ради Корх не
реагує на таке відношення до поховань.
До цих газетних
рядків того часу ми вже можемо додати, що згодом від поховань взагалі не
лишилося і ознак. На місці могил перепохованих партизанів, які загинули в боях
під селом Іванівка у 1942 році побудували пам’ятник Леніну. У 2015 році погруддя
ката українського народу все ж було зруйноване. На час написання цих рядків,
патріот, який поставив крапку в «існуванні вождя» у Холмах, захищає Україну від
нового ворога в зоні АТО.
Немає коментарів:
Дописати коментар