2. Холминський винищувальний батальйон

       Коли через Холми потягнулися колони німецьких військ, керівники райкому, районне керівництво, жителі села, які були налаштовані громити ворога, пішли в ліс. На підготовану лісову базу за Ченчиками збиралися найбільше впевнені у своїх силах і намірах люди. Всі розуміли, що боротися з добре озброєними німецькими військами у відкритому бою неможливо. Повна інформаційна ізоляція і відрив від будь-якого керівництва вищих державних чи військових органів ставила «народних месників» лише на шлях самостійних рішень.

        Спочатку сформувався Холминський районний винищувальний батальйон. Командиром батальйону був начальник райвідділу міліції Михайленко Платон Панасович, комісаром – директор Холминської середньої школи Гуменюк Григорій Денисович. Михайленко Платон Панасович перед війною довго очолював Холминську сільраду. У роки громадянської війни був нагороджений орденом «Червоного Прапора».

       Тих, хто дав згоду стати бійцем батальйону, приймали начальник штабу Нос Андрій Якимович та його помічник Ганкін Ізраїль Абрамович. Вони розподіляли людей по відді-леннях, формували військову структуру. Бійці  вивчали зброю, несли караульну службу. Командиром першого взводу став Андрій Якимович  Нос. Командиром другого взводу призначено Самокиша  Григорія О. Розвідувальний загін очолив Дерев’янко  Геннадій Огейович, господарську частину – директор МТС Кучер Сергій Іванович. Комісаром винищувального батальйону став перший секретар райкому Курочка Іван Маркіянович, а політруками підрозділів – третій секретар райкому Гузяр Федот Кирилович, уповноважений комітету заготівель сільгосппродуктів Леоненко Павло Петрович і редактор районної  газети «За більшовицькі кадри» Ярошенко Степан Самійлович. Кістяк батальйону складали райпрокурор Чміль В.І., начальник райвідділу НКВС Аськін М.Г., завідуючий районним відділом освіти Солохненко Іван Порфирович, судді Бардаков Олександр С.  і Демченко Олександр Трохимович, директор спиртового заводу Олійник Михайло Демидович, голова Холминської сільради Єременко Михайло Демидович, голова місцевого колгоспу «Іскра» Корх Іван Сергійович, воєнком Лушняк Іван Сидорович, секретарі райкому комсомолу Шутько  Петро Степанович і Денисенко Прохор  Никифорович.

       У ближніх селах були створені підпільні  явки.  У Холмах – у Ганни Галеницької і Явдохи Нос, у Жуклі – у Катерини Маложон, у Ченчиках – у Мелашенко Марії Петрівни. Зв’язківцями  явочних хат стали Єременко Нестор Олексійович, Єременко Тетяна Андріївна, Рудяк Параска, Самокиш Єгор.

       Згодом, з-під хутора Ченчики батальйон з обозом відійшов у глибину лісу, в рейментарівські ліси.