На кінець грудня 1918 року більшовицькі війська захоплюють територію Сосницького повіту. 30
грудня 1918 року в Холмах
організовується орган більшовицької влади Ревком (революційний комітет).
19 березня 1919 року Ревком створює більшовицьку партійну організацію, яка розпочала
втілювати плани радянської влади на
селі. До її складу входили Турас Андрій Мусійович, Кубрак Павло Петрович, Юхновський
Петро Афонович, Турас Леонтій Мусійович, Авдієвський Мусій Степанович. Наприкінці
року в організацію входило 9 комуністів та 1 співчуваючий.
Комуністи проводять активну роботу по
об’єднанню селян в комуністичні общини. Так у середині 1919 року створюється
холминський сільський комітет незаможних селян
( КНС) (
Комнезам). Звісно, що заможні селяни жили завдяки своєму напрацьованому роками
господарству. Незаможні, які практично нічого не мали, пішли в «комуністичну ідилію».
23 січня 1921 року «Комнезам» вирішує надати допомогу шахтарям Донбасу. В рішенні
зборів зазначалося: « мы, граждане г. Холмов, постановили пойти
навстречу углекопам Донбасса и добровольно пересылаем им, кто что может, как
продовольствие, одежду, так и обувь».
На 1921 рік у Холмах проживає 2078 жителів. Цей період був тяжкий і
переповнений трагічними подіями. В 1918 році була «Іспанка» - епідемія
грипу, від якої померло багато людей. Велика кількість чоловіків була на фронтах громадянської
війни. Частина в повстанських загонах
боролася проти більшовизації. Холми
йменуються як містечко Чернігівської губернії, Сосницького повіту при річці
Убідь, в 40 верстах від повітового міста. Містечко має цукровий і винокурний заводи, лікарняний
приймальний покій, земську школу, дві ярмарки.
У 1923 році в УРСР почали ліквідовуватися
повіти і волості. Містечко Холми стає районним центром. З 1924 року Холминський
район, Конотопський округ, Чернігівська губернія. Район охоплював села: Холми,
Олешня, Сядрино, Тільне, Самотуги, Камка, Радомка, Рейментарівка, Ченчики,
Жукля, Козилівка, Погорільці і Лосівку, а також декілька хуторів.
***
Про події в селі Холми після громадянської
війни своїми спогадами ділиться колишній перший секретар Холминського
райкому комсомолу Тосенко Юхим Олексійович.
Останнім часом Юхим Олексійович мешкав у
Херсонській області. Працював пастухом у
місцевому радгоспі, одночасно займався літературною діяльністю. Написав
книгу «Далекі обрії».
 |
| Тосенко Юхим Олексійович |
У 1922 році по селах Холминщини створюються комсомольські осередки. На весь
район було 43 комсомольці в таких осередках: Холминському, Погорільському,
Олешнянському і Рейментарівському. Комуністи особливу увагу починають приділяти
залученню молоді до «побудови комунізму». В 1294 році Холминський райком партії
звернувся до Корюківського райкому комсомолу за допомогою, оскільки в
Корюківському районі була чисельна комсомольська організація, особливо при цукроварні.
Юхима Тосенка, з села Лубенець, направляють
на комсомольську роботу в Холми.
Для матеріальної підтримки його
призначають завідуючим клубом. Неподалік
винокур-ні, в складському бараку, стали засновувати клуб. Приміщення очистили
від битої цегли і мотлоху. У двох кімнатах, тепер уже клубі, стали комсомолити.
Так у 1924 році утворилася перша
Холминська районна комсомольська організація. Перші активні комсомольці в
Холмах – Косой Яша, Русакова Гіта, Турас Костянтин, Турас Нестер, Тригуб Іван,
Резніченко Ф.
На осінь 1924 року були створені
організації і в Козилівці, Лосівці, Камці, Сядрино, Радомці і Самотугах.
Комсомольці
збиралися вечорами. Вчили азбуку, бо більшість була неписемною, проводили
навчання політграмоті. Для кращого заохочування молоді створили драматичний
гурток. Ставили п’єси, здебільшого, на антирелігійну тематику – «Глитай, або ж павук». Основна пропаганда
велася проти «куркулів» і релігії.
Комсомольські збори проводилися у лісі на
відкритих галявинах. Молодь приходила з гармошкою. Після доповіді проходили
масові гуляння: танці і співи. Перші збори відбулися під Ченчиками. Другі – між
Холмами і Олешнею. Молодь вабило нове. На другі збори прийшло вже біля 300 чоловік.
Учитель Лях Василь прочитав лекцію на антирелігійну тему – «Де в людини подівся хвіст». Мета – довести,
що людина створена не Богом, а природою. Ще одні збори були під Погорільцями.
Їх проводив політично освічений Шарабура Іван з Погорілець. З Рейментарівки
приводив своїх комсомольців Золотаренко Іван, з Козилівки – Орішок Ілля, з
Погорілець – Шарабура Іван, з Олешні – Кожушко, з Ченчиків – Моложон.
Комсомольська організація стала широко втілювати своїх представників у комнезами,
сільські ради. Радянській владі терміново стали потрібні спеціалісти. Комсомол
ініціював направлення сільської молоді до навчальних закладів. Основна частина
комсомольців восени 1924 року пішла до Червоної Армії. Частина – навчатися:
Іван Золотаренко
– в художній технікум, Турас Костянтин – в сільськогосподарський технікум.
***
Влітку1924
року в Холмах створено піонерську організацію. Першою піонервожатою була
Хайкіна Р.Ю. Цього літа з’явилися перші піонерські організації також у
Погорільцях і Олешні.
 |
| Перша піонервожата Холминської школи Хайкіна Р.Ю. |
1926 року в Холмах створено сільськогосподарське овариство.
Члени товариства займалися сільськогосподарськими справами: вели заготівлю
сільгоспродуктів і постачали селянам інвентар. Товариство побудувало на свої
кошти цегельню, обробляло землю, сад.. Налічувало товариство 817 чоловік .
У квітні 1929 року 26 господарств
селян Холмів об’єдналися в СОЗ (союз обробітчиків землі). Був
побудований (відновлений) лісопильний завод.
Немає коментарів:
Дописати коментар