Учасник бойових дій Другої світової війни. Воював на 2-у Далекосхідному фронті.
Служив у Центральній групі військ до червня 1949 року. Нагороджений медаллю «За перемогу над Японією».
Після звільнення Холмів у 1943 році попросився в армію. Був ще молодим, тому рік служив у Холмах в охороні «Яструбки».
Яструбок – боєць винищувального батальйону – воєнізоване добровольче формування радянських громадян, що складалося в першу чергу з партійних і комсомольських активістів, під час війни. Особовий склад батальйонів формувався з тих, хто не підлягав обов'язковій мобілізації. Були спрямовані на передову, до місця прориву противником лінії фронту, а також на знищення німецьких диверсантів і бандитських формувань у радянському тилу. Командирами батальйонів призначалися, як правило, співробітники НКВС або керівники місцевих структур.
У 1944 році зачислений до Червоної Армії і відправлений на Далекий Схід Росії. У місті Краскіно Приморського краю закінчив за скороченими термінами навчальний підрозділ. Далі направлений у Владивосток на службу в 387-й стрілецький полк 355-ї стрілецької дивізії 1-го Далекосхідного фронту.
« У полку не було нічого. Розташовувалися практично на пустому місці, та швидко все змінилося . Командиром полку до нас прибув Герой Радянського Союзу Акімов Іван Олексійович. Він швидко поїхав «вибивати» матеріальну частину для полку. Незабаром повернувся і полк одягнули ніби з голочки. Привезли все необхідне для проведення бойових дій.»
З 7 вересня 1943 року по 2 жовтня 1943 року гвардії майор Іван Акімов командував 238-м гвардійським стрілецьким полком (81-а гвардійська стрілецька дивізія, 7-а гвардійська армія, Степовий фронт), які відзначилися у битві за Дніпро. В районі села Новий Орлик ( нині село Орлик Кобеляцького району Полтавської області, Україна ) полк гвардії майора Акімова І. О. прорвав ворожу оборону і переправився на правий берег річки Дніпро, де опанував плацдармом.
За вміле командування стрілецьким полком, зразкове виконання бойових завдань, командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії майору Акімову Івану Олексійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
Розпочалася радянсько-японська війна. У серпні 1945 року полк відправляється на 2-й Далекосхідний фронт. Полк, в якому служив Демченко Іван Васильович, переправляється кораблями на острів Південний Сахалін, порт Атамари. З боями війська почали тіснити японців до острова Хоккайдо, але завершити роззброєння противника не встигли. На острів уже висадилися американські війська і завершили ліквідацію японського угрупування.
Південно-сахалінська операція радянських військ 11-25 серпня по звільненню Південного Сахаліну була проведена військами 56-го стрілецького корпусу 16-ї армії 2-го Далекосхідного фронту. До кінця 18 серпня радянські війська оволоділи всіма надійно укріпленими опорними пунктами у прикордонній смузі, які обороняли війська 88-ї японської піхотної дивізії, частини прикордонної жандармерії і загони резервістів.
У результаті операції 18320 японських солдатів і офіцерів здалися в полон. Акт про беззастережну капітуляцію Японії був підписаний 2 вересня 1945 року на борту лінкора «Міссурі» в Токійській затоці міністром закордонних справ Сігеміцу, начальником генштабу Японії Умедзу і генерал-лейтенантом К.М. Дерев'янко.
Демченко І.В. (праворуч) |
Шифрограма командувача Північною Тихоокеанською флотилією адмірала Юмашева
віце-адміралу Андрєєву
№12146 від 28 серпня 1945 року:
«Спільно з командувачем 16 армією 2-го ДСФ звільнити острови Ітуруп і Кунасири, створивши на них плацдарм для окупації островів Малої Курильської гряди. На острови перевезти 355-у стрілецьку дивізію 87-й СК 1-го ДСФ, 113-у стрілецьку бригаду й гарматний полк. Навантаження частин провести в порту Отомари. Зі складу 355-ї СД два полки висадити на острів Ітуруп, один полк – на острів Кунасири. Після окупації цих островів частинами 113-ї СБР оглянути і окупувати острови Малої Курильської гряди: Суско-Сіма, Таракі-Сіма, Акиюри-Сіма, Юру-Сіма, Харакару-Сіма і Тодо-Сіма. Для проведення опрерації додатково виділяються: СКР типу «Ф» №6, ТЩ типу «АМ» № 273, 274, два десантних кораблі для піхоти, три танко-десантних кораблі, транспорти «Всеволод Сибірцев», «Сталінград», «Знахідка», «Новоросійськ».У вересні 1945 року 387-й стрілецький полк 355-ї стрілецької дивізії висадився на острів Ітуруп – самий великий острів Курильської гряди (Ітуру́п (яп. 択捉島 Еторофу).
На самій північній точці острова Демченко Іван Васильович служив до 1950 року.
Після служби у війську Іван Васильович повернувся до рідних Холмів. Працював на
лісодільниці №3. Потім 25 років пропрацював столяром-теслярем в автогаражі Холминського
лісгоспу. Кузови автомобілів та автопричепи для вивезення лісу тоді облаштовувалися дерев’яною оснасткою.
Великою повагою серед односельців Іван Васильович Демченко користувався як тесляр-будівельник. Мало яке будівництво осель у селищі обходилося без допомоги майстра. Всі знають поважного ветерана-пенсіонера «Дерев’яного Івана» за його дійсно заслужене прізвисько серед товаришів.
Немає коментарів:
Дописати коментар